17 березня 2006

Принципи і програми дерусифікації

Основні принципи дерусифікації української економіки

Програма дерусифікації української економіки ставить за мету через де-русифікацію:

– покращити ефективність української економіки;
– збільшити обсяги промислового виробництва;
– зменшити залежність української економіки від ризику погіршення українсько-російських політичних стосунків;
– збільшити ступінь завантаженості виробничих потужностей українських підприємств, які знаходяться як під контролем російського капіталу, так і поза нього;
– утвердити українські національні інтереси в сфері економіки;
– зменшити культурну, інформаційну та політичну залежність України від Росії;
– домогтися зменшення вартості російських енергоносіїв, за рахунок посилення конкуренції на ринку постачання енергоносіїв, через збільшення їх кількості з закордонних джерел;
– зменшити показник русифікації українського суспільства через проведення дерусифікації культурно-інформаційної індустрії України.

Українська економічна політика повинна бути підпорядкована не інтересам розвитку якогось окремого виду власності - “російської”, “державної”, “приватної”, а інтересам розвитку української економіки в цілому, інтересам нарощування промислового потенціалу країни.

Українська економічна політика повинна насамперед забезпечувати економічне зростання, збільшення показника завантаженості українських промислових потужностей, а не стояти на сторожі “недоторканості російської власності”, навіть тоді, коли її існування суперечить українським національним економічним інтересам.

З іншої сторони, українська економічна політика не повинна займатися продажем Росії, російському етно-культурному просторові українського інформаційно-культурного середовища в обмін на якісь торговельно-інвестиційні пільги та вигоди, які можуть отримуватися від Росії. Потрібно раз і назавжди сказати росіянам, що “українська культура” та “українська мова” не продаються.

Цілі програми дерусифікації української економіки

Головними цілями програми дерусифікації української економіки повинно бути:

– доведення протягом двох наступних років частки Росії та Білорусі у структурі зовнішньої торгівлі України до 20%;
– зменшення питомої ваги російського природного газу у структурі газопостачання України до 30-40% за рахунок збільшення закупок Україною туркменського, узбецького газу, та збільшення видобутку українського природного газу, зокрема з вугільних пластів;
– зменшення частки російського газу у структурі споживання Україною палива до 15% за рахунок збільшення обсягів поставок в Україну вугілля, нафти та збільшення видобування цих продуктів безпосередньо в України;
– зменшення частки російської нафти у структурі споживання Україною нафти до 20-30%;
– зменшення частки нафто-газових ресурсів, які транспортуються в Україну через російську територію до 30-35%;
– зменшення частки теле- та радіоканалів, які контролюються російським капіталом та проросійськими силами України до 5-10% у структурі ефірного часу;
– зменшення сукупної частки російськомовної інформаційної продукції, яка виробляється в Україні протягом трьох наступних років до 30%;
– зменшення сукупної частки російськомовних мас-медіа, які видаються та поширюються в Україні протягом трьох наступних років до 30%;
– зменшення сукупної частки російськомовної книжкової продукції, яка поширюється в Україні до 25%;
– зменшення сукупної частки російськомовних теле-, радіопрограм, які транслюються центральними та регіональними телерадіоканалами (в т.ч. кабельним телебаченням) до 20%;
– зменшення сукупної частки російськомовної інформації, яка поширються українським Інтернетом до 40-50%;
– повна ліквідація протягом трьох років фінансової заборгованості України перед Росією як по боргам українського уряду, так і по боргам приватних компаній України.

Інституціоналізація процесу дерусифікації української економіки

З метою оперативного та реального здійснення процесу дерусифікації української економіки необхідно створити:

– державний національний комітет з питань проведення дерусифікації української економіки;
– парламентську комісію з проведення дерусифікації української економіки;
– громадську комісію з контролю над проведенням дерусифікації української економіки.

В функції національного комітету з питань проведення дерусифікації української економіки повинно входити:

– реалізація національної програми дерусифікації української економіки та відповідних галузевих програм;
– створення “чорних рейтингів” компаній та осіб, які сприяють русифікації української економіки;
– створення антиросійського економіко-політичного лобі в Україні;
– створення рейтингів осіб та компаній, які протягом року зробили найбільший внесок у здійснення дерусифікації української економіки.

Програма зменшення економічної залежності України від Росії

Головним засобом зменшення сукупної економічної залежності України від Росії є:

– зменшення економічної та політичної залежності України від Росії;
– посилення економіко-політичої інтеграції України з розвинутими країнами світу - ЄС, США, Канадою, Японією;
– посилення економіко-політичної інтеграції України з країнами ГУУАМ;
– посилення інтеграції України з пострадянськими країнами Середньої Азії;
– посилення інтеграції України з державами Близького та Середнього Сходу;
– посилення інтеграції України з державами Східної Європи, зокрема з країнами Прибалтики;
– посилення інтеграції України з країнами Східної Азії (державами АСЕАН, Китаєм, Кореєю).

Головними напрямками інтеграції України з іншими країнами є:

– реалізація спільних міждержавних взаємовигідних паливно-енергетичних проектів (прокладання нафто- та газопроводів);
– реалізація програм міждержавного співробітництва за схемою “Українські товари та устаткування в обмін на зарубіжні енергоносії”;
– реалізація проектів створення зон вільної та безмитної міждержавної торгівлі;
– організація постачання в інші країни для потреб ВПК української військової техніки та виробничого устаткування;
– експорт Україною товарів та послуг, які не поступаються кращим світовим стандартам або наближаються до них (авіаційна техніка, важке виробниче устаткування, трудові послуги, напівфабрикати, будівельні послуги, послуги з прокладання трубопроводів).

Український комітет дерусифікації вважає, що головними напрямками здійснення дерусифікації української економіки є зменшення:

– газової залежності України від Росії;
– нафтової залежності України від Росії;
– інформаційно-культурної залежності України від Росії;
– експортної залежності України від Росії (залежності України від Росії як головного споживача української продукції, яка вивозиться за кордон);
– транзитної залежності України від Росії (залежності України від Росії, як країни, через яку здійснюється транзит туркменського та узбецького газу, казахської нафти);
– військово-промислової залежності України від Росії (залежності України від Росії, як країни, яка постачає для українських військових підприємств комплектуючі та запчастини, без надходження яких неможливо здійснювати випуск та технічне обслуговування української зброї;
– зменшення залежності України від російського капіталу, який працює в Україні.

Зменшення газової залежності України від Росії

Головним засобом зменшення газової залежності України від Росії є: зменшення споживання російського газу за рахунок більш активного залучення нафтових ресурсів, які будуть надходити з Одеського нафтотерміналу.

У випадку, якщо переробка нафти на паливні нафтопродукти (мазут, бензин, солярку), які функціонально спроможні замінити газовий ресурс, виявиться економічно невигідним внаслідок застарілості основних фондів нафтопереробних підприємств, держава повинна практикувати надання податнових пільг тим НПЗ, які суттєво збільшують ступінь завантаженості своїх виробничих потужностей. Тобто держава повинна практикувати той самий режим дотування випуску паливної продукції, який існує у вугільній промисловості України, для нафтової промисловості України. Надання державою дотацій НПЗ, які б змогли суттєво збільшити ступінь завантаженості своїх виробничих потужностей, відповідає також національним інтересам України, інтересам здійснення дерусифікації української економіки. Світова практика знає багато прикладів, коли держави з метою зменшення своєї нафтової залежності від країн-сусідів, здійснювали дотування виробництва нафтопродуктів. Цим займалася Південно-Африканська Республіка в період економічної блокади, яку здійснювало проти неї світове співтовариство з метою боротьби з режимом апартеїду. Італія у 30-40 роках, з метою зменшення політичної залежності від зарубіжних держав виробляла економічно невигідний бензин. В цілому, режим дотування виробництва паливних енергоносіїв є досить поширений на даний час у розвинутих країнах світу, особливо в ЕС.

З метою збільшення завантаженості нафтопереробних потужностей Україна може передати у концесію, тобто у договірне використання компаніям зарубіжних нафтовидобувних держав, які візьмуть на себе зобов’язання завантажиті певні нафтопереробні заводи України. Потенційними партнерами України у сфері концесії українських НПЗ можуть виступати такі держави, як Іран, Ірак, Лівія, країни Аравійського півострова, Азербайджан. Зарубіжні компанії, які візьмуть у концесію українські НПЗ, повинні мати право отримувати податкові пільги від Української держави. Це:

Зменшення споживання природного газу можна здійснювати за рахунок організації видобування паливного природного газу-метану з вугільних пластів шахт Донбасу.
Зменшення споживання природного газу можна здійснювати за рахунок переобладнання українських ТЕС, які споживають для своїх виробничих цілей природний газ, на споживання функціонального замінника газу - нафти та вугілля.
Збільшення виробництва Україною власного газу, нафти та вугілля.
Здійснення політики зменшення енергомісткості українських підприємств.
Здійснення політики зменшення енергомісткості комунальної теплової енергетики.
Здійснення політики зменшення енергоспоживання населенням та організаціями теплових та електроенергетичних ресурсів.

Зменшити газову залежність України від Росії можна за допомогою створення альтернативних систем закупівлі природного газу Норвегії. Транспортування норвезького газу може здійснюватися різними шляхами. Зокрема через:
– територію Балтійського моря газотранспортним судном або підводним газопроводом, через територію Польщі;
– території Швеції, Фінляндії, Прибалтики, Польщі;
– території Щвеції, Фінляндії, через Балтійське море (підводним газопроводом, газотранспортним судном), через територію Польщі;
– Балтійське море газотранспортним судном або підводним газопроводом, через території Німеччини, Польщі або Чехії та Словаччини.
Як відомо, будівництво підводних газопроводів є досить дорогим економічним проектом. До того ж тривалість будівництва підводних газопроводів займає набагато більше часу, ніж будівництво наземних газопроводів. А тому з економічної точки зору доцільно максимально зменшити протяжність морських (підводних) газопроводів. Так, наприклад, Балтійське море є найвужчим між кордонами Швеції та Данії.

Зменшення залежності України від Росії у ВПК

Головним засобом зменшення військово-промислової залежності України від Росії (залежності України від Росії, як країни, яка постачає для українських військових підприємств комплектуючі та запчастини, без надходження яких неможливо здійснювати випуск та технічне обслуговування української зброї) є:

– започаткування Україною більш активного військово-технічного співробітництва з країнами НАТО, державами Східної Європи, а також з азіатськими країнами - виробниками зброї;
– розробка та реалізація програм випуску військового озброєння на території України.

Зменшення електроенергетичної залежності України від Росії

Головними засобами зменшення електроенергетичної залежності України від Росії є:

Формування Українською державою технічних, фінансових та квотних бар’єрів на шляху імпорту російської електроенергії до України.
Надання російським електроенергетичним компаніям права здійснювати транзит своєї електроенергії до країн Європи лише при умовах, що це не буде негативно впливати на можливості України здійснювати експорт своєї електроенергії до Європи.
Реприватизація, або зменшення частки російського капіталу в електроенергетичних компаніях України.
Створення на території України замкнутого цикла виробництва ядерного пального для АЕС.

Мінімізація залежності України від російського капіталу

Головними засобами зменшення залежності України від російського капіталу є:

Реприватизація підприємств, які були придбані в процесі приватизації російським капіталом.
Збільшення частки українського капіталу в структурі підприємств та компаній, які контролюються російським капіталом.
Державна реструктуризація підприємств, які були придбані російським капіталом з наступним їх перетворенням на дві компанії - російську та українську. При цьому новоутворена на базі реструктуризованого російського підприємства українська компанія повинна контролювати виробничі потужності, які раніше не використовувалися російським власником.
Перевірка законності, тобто легітимності приватизації майна українського підприємства, яке було продано російському капіталу, особливо в частині оцінки вартості активів цього підприємства.
Припинення продажу через приватизацію або на вторинному фондовому ринку акцій українських підприємств-компаній російському капіталу, або українським компаніям, які пов’язані з російським капіталом.
Припинення практики передачі українського державного майна в управління компаніям, які мають у своєму статутному фонді російський капітал.
Перегляд підсумків продажу через приватизацію російському капіталу українських підприємств-компаній за заниженою оцінкою вартості їх майна.
Вимагання скасування дії ліцензії на право працювати на телевізійному ринку України для компаній, які засновані за участю російського капіталу.
Вимагання здійснення реприватизації найбільш важливих підприємств міста Севастополя, які перейшли у власність російського капіталу.

Усунення нафтової залежності України від Росії

Головним засобом зменпіення нафтової залежності України від Росії є:

Зменшення споживання російської нафти за рахунок більш активного залучення нафтових ресурсів, які будуть надходити з Одеського нафтотерміналу у процесі виробництва українських нафтопродуктів.
Зменшення нафтової залежності України від Росії можна за допомогою здійснення програми поступового витіснення російської нафти з паливного ринку України українськими ресурсами природного газу. Це можна зробити за рахунок збільшення видобування паливного природного газу - метану з вугільних пластів шахт Донбасу, збільшення видобування звичайного українського природного газу.
Зменшення споживання російської нафти за рахунок переобладнання українських ТЕС, які споживають для своїх виробничих цілей нафтопродукти, на споживання функціонального замінника нафти - природного газу та вугілля.
Зменшення споживання російської нафти за рахунок збільшення глибини переробки імпортованої російської нафти до 90-97%, що збільшить обсяги виробництва нафтопродуктів для потреб українського ринку з однієї одиниці нафтових ресурсів, а це призведе до зменшення імпорту російської нафтової сировини для виробництва нафтопродуктів. А також призведе до зменшення нафтової залежності України від Росії.
Зменшення споживання російської нафти за допомогою здійснення політики зменшення споживання нафтопродуктів транспортними засобами, промисловими підприємствами за рахунок впровадження на цих об’єктах енергозберігаючих технологій.

Послаблення експортної залежності України від Росії

Головним засобом зменшення експортної залежності України від Росії як головного споживача української продукції, яка продається в Росії, є:

– розширення внутрішнього ринку попиту;
– запровадження підвищених ставок імпортного мита на російські товари та заниженого імпортного мита на товари країн далекого зарубіжжя та країн СНД, крім Росії;
– запровадження експортного мита на високоліквідні товари, які експортуються до Росії, та скасування експортного мита на товари, які експортуються до країн далекого зарубіжжя та країн СНД, крім Росії;
– розробка програм переорієнтації експорту українських товарів з російського ринку на ринки далекого зарубіжжя та ринки країн СНД, крім Росії.

Зменшення транзитної залежності України від Росії

Транзитна залежність України від Росії полягає в тому, що:

– саме через російську територію здійснюється транзит до України туркменського та узбецького газу, казахської нафти;
– саме через російську територію пролягають потенційні можливості сухопутного транзиту каспійської, іранської, іракської нафти та газу до України.

Головним засобом зменшення транзитної залежності України від Росії є:

Створення Україною альтернативних систем транзиту природного га зу, який надходить до неї з Туркменістану та Узбекистану. Туркменський та узбецький газ може транспортуватися в Україну різними шляхами. Зок рема через:
– території Ірану, держав Кавказу, Туреччини, Болгарії, Румунії;
– території Ірану, держав Кавказу, територію півдня Росії;
– території Ірану, держав Кавказу, газотранспортним судном через Чорне море;
– території Ірану, Іраку, Сірії, газотранспортним судном через Середземне та Чорне моря;
– газотранспортним судном через Каспійське море, через території держав Кавказу, газотранспортним судном через територію Чорного моря.

Створення альтернативного каналу транспортування туркменського газу у випадку якщо цей газ буде транспортуватися через морську територію передбачає створення 1-2 газових терміналів.

З метою забезпечення морського шляху транспортування необхідно створити газовий термінал на території держави, яка буде кінцевою сухопутною територією транспортування газу до України, та газового терміналу на морському березі України, на якому буде здійснюватися приймання закордонного газу.

Газовий термінал, який буде розміщений на території держави, яка буде кінцевою сухопутною територією транспортування газу до України, повинен також займатися згущенням отриманого з газопроводу природного газу, з тим, щоб пристосуватися для транспортування морським судном. Газовий термінал, який буде розміщений на морському березі України, повинен перезавантажувати газ з газосховища морського судна у сухопутний газопровід. Цей газовий термінал повинен бути оснащеним системою розрідження згущеного газу із метою пристосування природного газу для транспортування по сухопутному газопроводу.

Теоретично функціональне застосування газового терміналу, який буде розміщений на морському березі України, досить широке. Зокрема з технічної точки зору він може бути придатним для приймання природного газу з різних країн світу. Зокрема з країн Аравійського півострова, Ірану, Іраку.

Послаблення боргової залежності України від Росії

Головними засобами зменшення боргової залежності України від Росії є:

– здійснення погашення українських боргів перед Росією за рахунок конфіскації майна, яке незаконно знаходиться за межами України і належить фізичним та юридичним особам, які складають основу правлячої верхівки України;
– здійснення погашення державою зовнішніх боргів приватних компаній, які не можуть самостійно погасити свою заборгованість при умові, що ці компанії передадуть їй як компенсацію частину свого майна;
– централізація відповідальності за нормальну (без зовнішніх боргів) роботу паливно-енергетичного комплексу України у форму монополізації спеціалізованим державним паливно-енергетичним відомством ринку закупівлі російських енергоносіїв та ринку розрахунків за них;
– з метою зменшення ризику появи нових боргів необхідно перевести розрахунки за російські енергоносії лише за умови передоплати за поставки російських енергоносіїв.

Нейтралізація залежності культурно-інформаційної індустрії України від Росії

Головними засобами зменшення залежності культурно-інформаційної індустрії України від Росії є:

– запровадження імпортного мита на імпорт в Україну з Росії російськомовної інформації (на електронних та паперових носіях), яка має комерційне призначення;
– розробка та реалізація комплексної програми зменшення протягом трьох наступних років присутності в українському культурно-інформаційному просторі російської та проросійської культурно-інформаційної продукції;
– запровадження обов’язкового перекладу на державну мову України літератури та мас-медіа, які виробляються компаніями, створеними за участю іноземного капіталу;
– запровадження в Україні зовнішньоекономічних квот на проведення естрадно-музичних шоу в Україні зарубіжних співаків;
– посилення позицій вітчизняного виробника інформаційної продукції через скасування оподаткування виробництва та поширення україномовних інформаційних продуктів (книг, газет, журналів, бюлетенів, електронних видань);
– посилення позицій українського виробника культурних продуктів через скасування оподаткування виробництва та поширення україномовних музично-естрадних продуктів (пісень, музичних композицій, шоу-програм).
– заборона продажу в Україні товарів та послуг етикетки та інструкції до яких виконані на російській мові;
– заборона використання іноземними компаніями для своїх комерційних цілей українських торгових марок, які мають етно-історичне походження, або тотожні назвам українських географічних об’єктів, які мають загально національне значення;
– повне утвердження в України норми - що всі публічні назви, вивіски, ділові повідомлення, інформаційні проспекти для суспільного вжитку повинні бути виконані державною мовою України.

[xfgiven_author] Автор: [xfvalue_author]
[/xfgiven_author] [xfgiven_source name] Джерело: [xfvalue_source name]
[/xfgiven_source name]